Пер наче знав, що сьогодні гарний день. Потягуючи люльку він міркував, дивлячись на блакитне українське небо.
Він навіть трохи вивчив украінську, та вже намагається розмовляти.
Коли до нього прибіг гонець їз указом, він гарно посміхнувся та почав читати.
Отже, Пер пише листа до лагерю своїх нових союзників: "Вітаю, козаки!
Яка подія! Це негайно треба відзначити добрим келихом горіки! Але бойові справи важніше, отож будьмо!
Дуже приемно, що я все ж таки залишився у лагері козаків. Мої вірні солдати вже готові до гарної бійки під прапорами моїх нових союзників!!
Та під новими прапорами, в мене буде оновлене ім"я: Dun_Per[Kazaki]
Тепер я козак, і маю пишатися цим, хай вороги знають на що здатен могутній Пер!
Дуни мають мене благословити, отже я зберіг їх ім"я!
Тепер ми маем бути разом, та зі своїми здібностями, прагненнями, бажаннями та слабостями ми обов"язково подалаєм нашіх ворогів!!
Оотож у бон вояж, мої любі друзі, у добрій шлях!!
_____________________________________________ з найкращими побажаннями,
______________________________ ваш козак Дун Пер "
